Як правильно їздити на літній гумі взимку

1

Ми не закликаємо експериментувати, виїжджаючи на дорогу в зимовий період на автомобілі взутому в літню гуму. Але ж, погодьтеся, обставини бувають різними. Як правильно поводитися за кермом, якщо раптом довелося опинитися в подібній ситуації?

Безумовно, їзда на авто з шинами не по сезону — лотерея ціною в життя. Імовірність стати винуватцем ДТП, керуючи «залізним конем» взимку на літніх покришках, збільшується в рази. Ще б, адже такі шини попросту не пристосовані до низьких температур і гумова суміш втрачає чіпкість, коли позначка термометра наближається до нуля. Більше того, вона перестає бути еластичною, що негативно відбивається на будь-яких маневрах. І справа тут навіть не в тому, що на дорозі сніг, водна каша або лід — автомобіль може відмовитися слухатися водія навіть на асфальті, починаючи від даремних вправ кермом і закінчуючи «холостим» натисканням на гальмо. Тому уподібнюватися сусідові, впевненому в тому, що зимові покришки придумали маркетологи, щоб заробляти на цьому гроші, не варто, і при першій можливості машину все ж краще перевзути.

Як бути у непередбачених випадках, якщо негода зіграла злий жарт ще до того, як ви перекинули колеса? Викликати таксі, евакуатор або звернутися до камікадзе-сусідові? Не обов’язково: до місця призначення можна дістатися й самому, тільки для цього будуть потрібні деякі навинки. Перш за все, рухатися потрібно з малою швидкістю і суттєво збільшеною, ніж зазвичай, дистанцією до попереду  транспортного засобу. При цьому обороти двигуна слід тримати трохи вище середнього, а кермом працювати плавно і без різких викрутасів. Також плавно і подгазовивать, щоб автомобіль не смикався, намагаючись зірватися з траєкторії. Гальмувати, передбачаючи ситуацію на проїжджій частині, (а стежити за обстановкою потрібно з підвищеною увагою), необхідно циклічними натисканнями на педаль. Навіть за наявності ABS не варто тиснути гальмо до упору і утримувати його, намагаючись марно зловити машину в неконтрольованому ковзанні. Так, і незабудьте включити «аварійки».

Ще краще, скидаючи швидкість, гальмувати двигуном, перемикаючись на знижену передачу. «Механіка», безумовно, в цьому випадку — ідеальний варіант, але є можливість безаварійно зупинитися або пройти дугу і на АКП. Правда, не у всіх сучасних автомобілях автоматичні коробки мають ручні режими, тому сповільнюватися доведеться під м’який скидання газу. Але не можна забувати про запас тяги мотора, яку ви повинні дозувати, не дозволяючи оборотам падати, щоб її вистачило для безпечного маневрування.

Якщо під час керування машиною з переднім приводом корму кидає в занесення, ні в якому разі не слід натискати на гальмо. Таким чином ви спровокуєте авто на безконтрольне поведінку. Щоб утримати його в траєкторії, діяти потрібно від протилежного — тиснути на газ і повертати рульове колесо в бік заносу. Тільки акуратно, не перестаравшись. Адже перекрутивши, є ризик піти в занесення в протилежному напрямку. Але якщо все робити плавно і без паніки, передня вісь сама витягне задню з бічного ухилу. З заднім приводом ситуація трохи складніше. Щоб вирівняти автомобіль, поплив в поворотному ковзанні, робити треба практично те ж саме, що і на передніх ведучих. Винятком є ​​лише відсутність необхідності натискати на газ — досить просто прибрати з педалі ногу і продовжувати викручувати кермо в бік заносу. При вдавливании «гашетки» ви навпаки, позбавите задні колеса гальмівного ефекту і на стабілізацію курсу розраховувати вже не доведеться. Істерично гальмувати, як і у випадку з передньопривідною машиною, не можна категорично — повна втрата контролю над транспортним засобом, пустити у вільне плавання на дорозі, забезпечена.

Що стосується всіх ведучих, то тут основним чинником є ​​вісь, на яку передається найбільший крутний момент. Якщо це передня, то діємо за першим принципом, працюючи кермом і газом, регулюючи ступінь натиснення до повного виведення з віражу; якщо задня — по другому, скидаючи газ, але дозуючи зусилля при вирівнюванні траєкторії.

А як забратися на покритий сніжно-крижаною кіркою схил? Можна злегка спустити шини. Менший тиск, нехай і не на багато, але поліпшить зчеплення з поверхнею. Не дарма ж до стравлювання повітря з покришок вдаються дрифтери та інші гонщики, що беруть участь у змаганнях на м’якому грунті. Також є можливість затягнути машину на підйом, штовхаючи її ведучими колесами. Правда, авто на передньому приводі доведеться розгорнути і підійматися в гору заднім ходом. Ясна річ, що на жвавій трасі подібний варіант може не вийти. Тоді потрібно придумати, що підкласти під колеса, щоб уникнути пробуксовки.

Джерело

1 Trackbacks & Pingbacks

  1. cm80t54te9tehfgdcfgs

Comments are closed.